брунькування

[brunʲkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Біологічний процес утворення та розвитку бруньок у рослин, тварин або мікроорганізмів.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — спосіб вегетативного розмноження, при якому нові особини виростають з бруньок (наприклад, у дріжджових грибів, гідри, деяких рослин).

  3. (Ботаніка) –

    У садівництві — метод щеплення плодових дерев, коли щепу (прищепу) становить окрема брунька (очко), взята з пагона культурного сорту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брунькування, р. брунькування, д. брунькуванню, з. брунькування, о. брунькуванням, м. брунькуванні, к. брунькування

Більше записів