1. Властивість або стан того, що є брудним; забрудненість, нечистота.
2. Моральна нечистота, розбещеність, непристойність у вчинках, думках або почуттях.
3. Щось брудне, нечисте (зазвичай у множині: брудноти).
бруднота
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |