бруднення

[brudnɛnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “бруднити” — процес роблення чогось брудним, забруднення, поцяткування.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, екології) Процес потрапляння в рідину, газ, на поверхню чи в об’єкт сторонніх, часто шкідливих, речовин, що погіршують їхній стан, якість або властивості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бруднення, р. бруднення, д. брудненню, з. бруднення, о. брудненням, м. брудненні, к. бруднення

Більше записів