бровко

[broʋko] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва, що походить від слова “брова” та використовується як прізвисько, прізвище або кличка тварини (найчастіше собаки), утворене за характерною ознакою — наявністю густих, помітних брів.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, етимологічно пов’язане зі словом “брова”.

  3. (Лінгвістика) –

    У місцевій народній традиції може вживатися як зменшувально-пестлива форма для позначення людини з яскраво вираженими, густими бровами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бровко, р. бровко, д. бровко, з. бровко, о. бровко, м. бровко, к. бровко

Більше записів