бровка

[broʋkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Анатомія) –

    Виступаюча частина обличчя над очною ямкою, вкрита волоссям; надбрівна дуга.

  2. (Геологія) –

    Верхній край яру, канави, кювету, окопу або іншого заглиблення в землі.

  3. (Техніка) –

    У техніці — виступ, ребро, грань на поверхні деталі, що обмежує її в поперечному напрямку.

  4. (Техніка) –

    У дорожньому будівництві — вузький смуговий посад або спеціально облаштована ділянка узбіччя, що відокремлює проїзну частину від смуги зелених насаджень або тротуару.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бровко, р. бровка, д. бровкові, з. бровка, о. бровком, м. бровкові, к. бровку

Більше записів