бродяга

[brodjɑɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка постійно переходить з місця на місце, не має постійного житла або роботи, живе злиденно; волоцюга.

  2. (Юриспруденція) –

    Заст. Той, хто займається бродяжництвом як злочином, тобто пересувається та живе за рахунок жебрацтва, дрібних крадіжок, ухиляючись від суспільно-корисної праці (у кримінальному праві).

  3. (Психологія) –

    Перен. Про людину, яка часто змінює місце проживання, роботи або захоплення; невсипуща, непостійна натура.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бродяга, р. бродяги, д. бродязі, з. бродягу, о. бродягою, м. бродязі, к. бродяго

Більше записів