брівка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “брова” — невелика брова, брова на обличчі дитини або жінки.

2. У ботаніці: народна назва деяких рослин, зокрема, гілочки або пагони дерев, кущів, що використовуються для виготовлення віників (наприклад, березова брівка).

3. У техніці та побуті: вузька смужка, виступ, невеликий поріг або край чогось; канелюра, ребро (наприклад, брівка на деталі, брівка тротуару).

Приклади вживання

Приклад 1:
Брівка – лінія, якою проходить різкий перегин схилу, тобто різка зміна його стрімкості. Рельєф на топографічних картах виражається системою горизонталей – лініями перерізу елементів рельєфу горизонтальними площинами.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |