бріарей

Бріарей — у давньогрецькій міфології: один із трьох гекатонхейрів (сторуких велетнів), син Урана і Геї, брат Котта та Гіга; завдяки своїй силі допоміг Зевсу перемогти титанів.

Бріарей — переносно: могутня, велетенська постать; людина надзвичайної фізичної сили.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |