1. Той, хто часто бреше, говорить неправду; обманщик, брехач.
2. (у переносному значенні) Про того, хто схильний до вигадок, фантазер.
брехун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Якщо ви не читали Солженіцина, то звідки ви знаєте, що він брехун. Ви ще не добігли влади, а вже, й не передихнувши, засуджуєте людину на смерть, не вислухавши її», — спробував докинути Федір, але дівуля, блиснувши верхніми яснами, верескнула, що плюне йому межи очі, якщо він негайно не розматеріялізується в повітрі, бо хто проти комунізму, той проти всього людства, і його треба знищувати, як мерзенну попелицю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |