брехтя

[brɛxtjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, утворене від діалектного слова «брехтя» — «брехунець, брехун».

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Жіночий відповідник до іменника «брехун»; брехунка, брехуха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брехтя, р. брехтя, д. брехтю, з. брехтя, о. брехтям, м. брехті, к. брехтя

Більше записів