брехтя

1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від діалектного слова «брехтя» — «брехунець, брехун».

2. (діал.) Жіночий відповідник до іменника «брехун»; брехунка, брехуха.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |