1. Розмовне позначення жінки або дівчини, яка схильна до брехні, говорить неправду; брехунка.
2. У лінгвістиці та фольклористиці — жартівлива або іронічна назва казки, вигаданої історії, анекдоту або мовного твору, в якому йдеться про щось явно неправдоподібне, фантастичне.