брехач

[brɛxɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Той, хто часто бреше, говорить неправду; обманщик, брехун.

  2. (Психологія) –

    Розм. Про людину, яка схильна до перебільшення, оповідає неймовірні історії; фантазер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брехач, р. брехача, д. брехачеві, з. брехача, о. брехачем, м. брехачеві, к. брехачу

Більше записів