1. Рідкісна, застаріла назва для брехні, неправди, обману.
2. У діалектах (зокрема, західних) — вигадка, небилиця, а також сама дія брехні.
бреха
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісна, застаріла назва для брехні, неправди, обману.
2. У діалектах (зокрема, західних) — вигадка, небилиця, а також сама дія брехні.
Відсутні