бреха

[brɛxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісна, застаріла назва для брехні, неправди, обману.

  2. (Лінгвістика) –

    У діалектах (зокрема, західних) — вигадка, небилиця, а також сама дія брехні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бреха, р. брехи, д. бресі, з. бреху, о. брехою, м. бресі, к. брехо

Більше записів