братчина

Значення

1. (Історія) –

   Традиційне українське обрядове бенкетування, товариське свято з питтям меду, пива або горілки, яке влаштовувалося громадою села чи міста на спільні кошти (часто на честь святого покровителя церкви) і супроводжувалося спільним обідом, музикою, танцями та іншими розвагами.

2. (Історія) –

   Об’єднання, спілка, братство (переважно релігійне чи благодійне) в Україні, особливо поширене серед українців у XIV–XVIII століттях; також приміщення, де збиралося таке братство.

3. (Історія) –

   Заст. Спільна, артельна праця, толока, супроводжувана подальшим бенкетом.

Правопис та відмінювання