братчик

[brɑtt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Член релігійного братства, зокрема церковного братства в Україні XVI–XVIII століть, яке об’єднувало мирян для благодійної, просвітницької та релігійної діяльності.

  2. (Історія) –

    У західних регіонах України — учасник або член громадської, кооперативної чи іншої організації, що називається «братством» (наприклад, «Сільський господар», «Просвіта»).

  3. (Історія) –

    Заст. Той, хто пов’язаний з кимсь узами братерства, побратим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. братчик, р. братчика, д. братчикові, з. братчика, о. братчиком, м. братчикові, к. братчику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів