Значення
- (Історія) –
Член релігійного братства, зокрема церковного братства в Україні XVI–XVIII століть, яке об’єднувало мирян для благодійної, просвітницької та релігійної діяльності.
- (Історія) –
У західних регіонах України — учасник або член громадської, кооперативної чи іншої організації, що називається «братством» (наприклад, «Сільський господар», «Просвіта»).
- (Історія) –
Заст. Той, хто пов’язаний з кимсь узами братерства, побратим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. братчик, р. братчика, д. братчикові, з. братчика, о. братчиком, м. братчикові, к. братчику