Древослів

Словник Української Мови

бральниця

[brɑlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Жінка, яка займається збиранням (браттям) лікарських трав, квітів, ягід; збирачка.

  2. (Техніка) –

    (спец.) Пристрій у вигляді гребінця або щітки на сільськогосподарських машинах (наприклад, на косарці) для збирання (браття) скошеної трави або хлібних колосків у валок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бральниця, р. бральниці, д. бральниці, з. бральницю, о. бральницею, м. бральниці, к. бральнице

Більше записів