бральниця

1. (діал.) Жінка, яка займається збиранням (браттям) лікарських трав, квітів, ягід; збирачка.

2. (спец.) Пристрій у вигляді гребінця або щітки на сільськогосподарських машинах (наприклад, на косарці) для збирання (браття) скошеної трави або хлібних колосків у валок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |