брага

1. Традиційний український слабоалкогольний напій, що готується шляхом бродіння з житнього, ячмінного або іншого солоду, часто з додаванням хліба, цукру або меду; хлібне вино.

2. Рідка суміш (затор) із солоду, води та інших компонентів (зерна, цукру, картоплі), що знаходиться на стадії бродіння для отримання спирту або пива.

3. (Переносне значення, розмовне) Неякісний, міцний алкогольний напій, самогон.

Приклади:

Приклад 1:
А хвост, подошва, пята есть фигурою праха, половы, отрубов, дрожей, и что только есть грубое, подлое и дебелое во всякой твори, как бурда, брага, сыр, грязь и протч. То же бы значило, когда бы Соломон сказал и так: «Очи безумных на хвостах земли».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”