бойовитість

[bojoʋɪtistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням прикметника “бойовитий”; рішучість, енергійність, завзятість у діях або поведінці, часто з відтінком задирливості та готовності до сутички.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бойовитість, р. бойовитості, д. бойовитості, з. бойовитість, о. бойовитістю, м. бойовитості, к. бойовитосте

Більше записів