1. Місце, де відбувався бій, битва; поле бою.
2. Заст. Місце для проведення боїв, змагань (наприклад, ристалище).
бойовище
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Місце, де відбувався бій, битва; поле бою.
2. Заст. Місце для проведення боїв, змагань (наприклад, ристалище).
Відсутні