Древослів

Словник Української Мови

бойовище

[bojoʋɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Місце, де відбувався бій, битва; поле бою.

  2. (Історія) –

    Заст. Місце для проведення боїв, змагань (наприклад, ристалище).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бойовище, р. бойовища, д. бойовищу, з. бойовище, о. бойовищем, м. бойовищі, к. бойовище

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів