Значення
- (Військова справа) –
Здатність військового формування (частини, підрозділу, з’єднання) або техніки (корабля, літака, танка тощо) вести бойові дії, виконувати поставлені бойові завдання; стан готовності до бою, що визначається забезпеченістю особовим складом, зброєю, технікою, боєприпасами, рівнем бойової виучки та морально-психологічним станом.
- (Менеджмент) –
(Переносно) Здатність будь-якої організованої групи, колективу чи організації ефективно діяти, протистояти труднощам або конкурентам для досягнення поставленої мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. боєздатність, р. боєздатності, д. боєздатності, з. боєздатність, о. боєздатністю, м. боєздатності, к. боєздатносте