Значення
- (Техніка) –
Повний набір боєприпасів, призначений для одноразового застосування певним видом зброї (гарматою, мінометом, танком тощо) або для ведення бою одним воїном (стрільцем, обслугою) на певний проміжок часу.
- (Техніка) –
Сукупність різних видів боєприпасів (набоїв, снарядів, ракет, гранат тощо), встановлена нормами для комплектування військової техніки, підрозділу або окремого військовослужбовця для виконання бойового завдання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. боєкомплект, р. боєкомплекту, д. боєкомплектові, з. боєкомплект, о. боєкомплектом, м. боєкомплекті, к. боєкомплекте