бойчук

[bojt͡ʃuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Прізвище українських художників-монументалістів, братів Тимофія (1896–1937) та Миколи (1891–1942) Бойчуків, засновників власного художнього напряму — «бойчукізму», що поєднував традиції візантійського та давньоруського мистецтва з сучасними темами.

  2. (Мистецтво) –

    Представник або послідовник художньої школи (бойчукізму), започаткованої братами Бойчуками.

  3. (Мистецтво) –

    (переносно) Учень або вихованець Київського державного художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у 1920–1930-х роках, де викладав Тимофій Бойчук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бойчук, р. бойчук, д. бойчук, з. бойчук, о. бойчук, м. бойчук, к. бойчук

Більше записів