1. Людина, яка легко піддається страху, не має мужності, відступає перед небезпекою або труднощами; страхополох, лякливець.
2. (переносно) Про того, хто не має рішучості вчинку, ухиляється від відповідальних дій або висловлювань.
боягуз
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Людина зла раптом виявляла благородство, боягуз — хоробрість і т. п.— все це й означало переродження душі. Душа, як її розумів буддизм, це психічний стан, хвилинний настрій, нестійка комбінація дхарм. — Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |