бовван

1. Велика кам’яна або дерев’яна статуя, ідол, фігура людини чи тварини, що використовувалася в язичницьких культах; часто вживається в переносному значенні для позначення нерухомої, бездушної людини.

2. (переносне значення) Людина обмежена, тупа, без власної думки, яка сліпо наслідує інших або діє за шаблоном.

3. (переносне значення) Неповоротка, неуважна, млява людина.

4. (застаріле) Велика, груба, необтесана колода дерева або кам’яна брила.

Приклади вживання

Приклад 1:
Русі напівмосковської, бо водночас у Москві стояв монгольський бовван і московіти вклонялися йому, ставали перед ним на коліна, приносили йому жертви. І в першу чергу принесли в жертву руський нарід, їм — чуді і мері — було його не шкода.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |