1. Психологічний стан, що характеризується розривом між уявними прагненнями, ідеалізованими уявленнями про життя та реальністю, який призводить до глибокого внутрішнього незадоволення, розчарування та втоми від буденності; назва походить від образу головної героїні роману Гюстава Флобера «Пані Боварі».
2. У літературознавстві — художній прийом або стильова риса, характерна для творчості Г. Флобера, що полягає у витонченому, безкомпромісному реалізмі, деталізації описів та глибокому психологізмі в зображенні драматичного конфлікту між мрією та дійсністю.