Значення
- (Геологія) –
Власна назва пагорба в Україні, зокрема найвищої точки Кременецьких гір (гора Бовда, 397 м) на Тернопільщині, що має форму купола.
- (Техніка) –
Заст. та діал. Великий дзвін, дзвонова гиря (болван) для дзвону, било; те, чим бовкають, ударяють щоб видати звук.
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Про повільну, мляву, незграбну або неосвічену людину; те саме, що ледар, ледащо, недотепа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бовкало, р. бовкала, д. бовкалу, з. бовкало, о. бовкалом, м. бовкалі, к. бовкало