бовдур

[boʋdur] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Товста, груба палиця, кийок, дрюк.

  2. (Психологія) –

    (перен., розм., зневажл.) Неповоротка, тупа, обмежена людина; дурень, недоумкуватий чоловік.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про щось велике, важке та незграбне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бовдур, р. бовдура, д. бовдурові, з. бовдура, о. бовдуром, м. бовдурі, к. бовдуре

Більше записів