1. (діал.) Товста, груба палиця, кийок, дрюк.
2. (перен., розм., зневажл.) Неповоротка, тупа, обмежена людина; дурень, недоумкуватий чоловік.
3. (перен., розм.) Про щось велике, важке та незграбне.
бовдур
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Уже бачиш, що ти не лише міх, а й опудало і бовдур. П а н а с. От тобі й на!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |