ботинки

1. Взуття, що закриває ступню та щиколотку, а іноді й нижню частину гомілки, зазвичай на шнурках або застібках, виготовлене з міцних матеріалів (шкіри, сукна тощо).

2. (переносне значення, розм.) Про важке, незручне взуття взагалі.

Приклади вживання слова

ботинки

Приклад 1:
Вода великою потопою залляла весь покоїк паничів, заливаючи й їхні ботинки та шкарпетки, покладені на підлозі. Галас… Метушня… Швидке вдягання в одежу, щоб скочити та й зарятувати себе од потопи… Гомеричний регіт… ’Ασβεστον δαρ ενωρτο γελως θεοισιν!
— Тютюнник Григорій, “Вир”