борушкання

[boruʃkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалетна назва для бурчання, гуркоту, гуркотіння, що виникає від швидкого перекочування або пересування чогось важкого (наприклад, каміння, бочки).

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно — метушня, гармидер, шумна й безладніша рухливість, часто без видимої мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. борушкання, р. борушкання, д. борушканню, з. борушкання, о. борушканням, м. борушканні, к. борушкання

Більше записів