Древослів

Словник Української Мови

борщівниця

[borʃt͡ʃiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Жінка, яка готує або продає борщ, зазвичай професійно (наприклад, у закладі харчування).

  2. (Техніка) –

    Велика каструля або інша посудина, призначена спеціально для приготування борщу.

  3. (Кулінарія) –

    Розм. Про жінку, яка вміє та любить готувати борщ, славиться своїм борщем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. борщівниця, р. борщівниці, д. борщівниці, з. борщівницю, о. борщівницею, м. борщівниці, к. борщівнице

Більше записів