Словник Української Мови
Буква
1. (від англ. born — народжений) — складова частина прізвищ, що вказує на походження або місце народження особи, часто вживається в західних культурах, наприклад: Макс Борн (фізик).
2. (географія) — річка в Західній Європі, що протікає територією Німеччини та Нідерландів і є лівою притокою Маасу.
3. (історія) — назва кількох населених пунктів у різних країнах, зокрема селища в Німеччині (земля Саксонія-Ангальт).
Приклад 1:
Аполлінера народили Бертран де Борн і Жоакен дю Пре. Аполлінер — це передчасність.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
М.Борн запропонував статистичну інтерпретацію хвильової функції: ймовірність експериментального виявлення частинки, що описується хв и- льовою функцією Ψ в точці (x, y, z) в мо- мент часу t пропорційна до квадрату м о- дуля хвильової функції *2 ΨΨΨ = в цій точці в момент часу t, *Ψ – функція, яка комплексно спряжена з Ψ . Дифракційну картину пучка елек – тронів можна інтерпретувати так: світлі плями відповідають максимуму 2 Ψ , і ра- зом з тим найбільшій кількості електронів, що летять у відповідному напрямку.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”