Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “бормотіти” — невиразне, неголосне, часто незадоволене промовляння чогось крізь зуби або під ніс.
- (Лінгвістика) –
Звуки, що виникають під час такої дії; невиразна, глуха мова, яку важко розібрати.
- (Література) –
Переносно: тихе, одноманітне дзюрчання, журчання (води, струмка).
- (Лінгвістика) –
Розм. про невиразну, незрозумілу або нудну розмову, мовлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бормотіння, р. бормотіння, д. бормотінню, з. бормотіння, о. бормотінням, м. бормотінні, к. бормотіння