бормотіння

1. Дія за значенням дієслова “бормотіти” — невиразне, неголосне, часто незадоволене промовляння чогось крізь зуби або під ніс.

2. Звуки, що виникають під час такої дії; невиразна, глуха мова, яку важко розібрати.

3. Переносно: тихе, одноманітне дзюрчання, журчання (води, струмка).

4. Розм. про невиразну, незрозумілу або нудну розмову, мовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |