боніфікація

[bonifikɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Економіка) –

    У фінансах та торгівлі — додаткова виплата або надбавка до встановленої ціни, премія, що виплачується продавцю товару (наприклад, сільськогосподарської продукції) за його високу якість, що перевищує базові кондиційні норми.

  2. (Маркетинг) –

    У страхуванні — знижка зі страхових внесків (премій), що надається страхувальнику за сприятливі показники ризику (наприклад, за відсутність страхових випадків протягом певного періоду).

  3. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві та історії — добровільна компенсація, що виплачується однією державою громадянам іншої для відшкодування збитків, завданих під час військових дій, без формального визнання юридичної відповідальності.

  4. (Економіка) –

    У бухгалтерському обліку — сума, на яку оцінка активів перевищує їх номінальну вартість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боніфікація, р. боніфікації, д. боніфікації, з. боніфікацію, о. боніфікацією, м. боніфікації, к. боніфікаціє

Більше записів