боніфац

1. Ім’я католицьких пап, а також деяких святих у західній християнській традиції.

2. Рідкісна чоловіча іменна форма латинського походження (від лат. Bonifatius — «той, хто робить добро»), що вживається переважно в католицьких країнах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |