бонет

[bonɛt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Жіночий головний убір, поширений у Західній Європі в XV–XVI століттях, що мав форму невеликої шапочки або каптура, часто з вузьким дном і відлогом, що прикривав скроні.

  2. (Історія) –

    (історичне, військова справа) Старовинний металевий шолом з закругленим верхом, козирком та захистом для потилиці, який носили наприкінці XV–XVI століття, зокрема стрільці (аркебузири).

  3. (Техніка) –

    (технічне) Верхня кришка, люк або захисний кожух у різних механізмах, агрегатах або приладах (наприклад, у гідравлічних системах, насосах, електричних апаратах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бонет, р. бонета, д. бонетові, з. бонет, о. бонетом, м. бонеті, к. бонете

Більше записів