Значення
- (Історія) –
(історичне) Жіночий головний убір, поширений у Західній Європі в XV–XVI століттях, що мав форму невеликої шапочки або каптура, часто з вузьким дном і відлогом, що прикривав скроні.
- (Історія) –
(історичне, військова справа) Старовинний металевий шолом з закругленим верхом, козирком та захистом для потилиці, який носили наприкінці XV–XVI століття, зокрема стрільці (аркебузири).
- (Техніка) –
(технічне) Верхня кришка, люк або захисний кожух у різних механізмах, агрегатах або приладах (наприклад, у гідравлічних системах, насосах, електричних апаратах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бонет, р. бонета, д. бонетові, з. бонет, о. бонетом, м. бонеті, к. бонете