1. (історичне) Жіночий головний убір, поширений у Західній Європі в XV–XVI століттях, що мав форму невеликої шапочки або каптура, часто з вузьким дном і відлогом, що прикривав скроні.
2. (історичне, військова справа) Старовинний металевий шолом з закругленим верхом, козирком та захистом для потилиці, який носили наприкінці XV–XVI століття, зокрема стрільці (аркебузири).
3. (технічне) Верхня кришка, люк або захисний кожух у різних механізмах, агрегатах або приладах (наприклад, у гідравлічних системах, насосах, електричних апаратах).