бона

1. (історичне) Паперовий грошовий знак, тимчасова грошова розмінна одиниця, що випускалася різними урядами або організаціями замість офіційної валюти, особливо в періоди економічної нестабільності.

2. (історичне, у Російській імперії) Кредитний квиток, державна цінна папера, що прирівнювалася до грошових знаків (наприклад, “золоті бони” або “серійні бони”).

3. (переносне значення) Талон, квиток, який дає право на отримання чогось, замінник грошей у внутрішньому обігу певної установи (наприклад, “харчова бона”, “обідня бона”).

Приклади вживання слова

бона

Приклад 1:
Молода королева Бона та її італійське відзігорне оточення розважалися на так званому Вавелі, утворили там товариство вавельських братів і сестер, і молоденький Ілля вв’язався у цю компанію і вискочити із неї уже не міг. Були там події такі, що й самого короля часом палив сором, але король любив Іллю, Ілля був його фаворитом, і король прощав йому все.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
Бона знала, що значить служити. Це добре знали її спрацьованi руки, її душа, заглушена в наймах, як бур’янами квiтка.
— Самчук Улас, “Марія”