Древослів

Словник Української Мови

бон

Буква

1. (від фр. bon — квиток, талон) Документ, що надає право на отримання певних товарів, послуг або грошової суми; талон, квиток.

2. Короткострокова боргова цінна папера (наприклад, казначейський бон), що випускається державою або компанією для позики грошей.

3. (заст.) Квиток, посвідчення, що дає право на вхід кудись або на отримання чогось (наприклад, театральний бон).

Приклади вживання слова

бон

Приклад 1:
Он, Хрис­тя Бон­дарівна, Мот­ря Книшівна або Кат­ря Ос­тапійчи­на? Чим не дівча­та?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Лише п’ятнадцять таких „машин Бон сака” забезпечили потребу тютюнового ринку США того часу. American Tobacco Company (АТС), яка першою почала використовувати таке устаткування, була змушена вдатися до активної рекламної кампанії, щоб ринок поглинув вироблену продукцію.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

More posts