Значення
- (Економіка) –
(від фр. bon — квиток, талон) Документ, що надає право на отримання певних товарів, послуг або грошової суми; талон, квиток.
- (Фінанси) –
Короткострокова боргова цінна папера (наприклад, казначейський бон), що випускається державою або компанією для позики грошей.
- (Історія) –
(заст.) Квиток, посвідчення, що дає право на вхід кудись або на отримання чогось (наприклад, театральний бон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бон, р. бона, д. бонові, з. бон, о. боном, м. боні, к. боне