1. (літературознавство) Підвищено-патетичний, надмірно урочистий стиль мови, що характеризується нагромадженням високопарних слів, метафор та риторичних фігур для створення враження величі, часто сприймається як штучний і порожній.
2. (переносно) Порожня, пихата мова або поведінка, спрямована на створення враження значущості; марнославство, пиха.