Значення
- (Література) –
(літературознавство) Підвищено-патетичний, надмірно урочистий стиль мови, що характеризується нагромадженням високопарних слів, метафор та риторичних фігур для створення враження величі, часто сприймається як штучний і порожній.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Порожня, пихата мова або поведінка, спрямована на створення враження значущості; марнославство, пиха.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бомбаст, р. бомбасту, д. бомбастові, з. бомбаст, о. бомбастом, м. бомбасті, к. бомбасте