бомбардування

1. Масове скидання авіаційних бомб, артилерійських снарядів або ракет на військові об’єкти, міста, укріплення тощо з метою їх руйнування та знищення.

2. Інтенсивний, потужний обстріл або удар по якій-небудь цілі з різних видів озброєння.

3. Переносно: наполегливе, нав’язливе впливання на когось (наприклад, закидання запитаннями, дорученнями, критикою).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ніякого розкладу, ніхто нічого не знає і ні за що не відповідає, бомбардування не вщухає. Вночі, коли по дахові вагона зловісно барабанили осколки, а десь недалеко розривалися бомби, мене вкладали на куту залізом скриньку з рукописами Коцюбинського, а батько й обабіч накривали своїми тілами те найдорожче, що в них було… Стало ясно, що треба вертатися в місто, але як?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Темне це дiло — так розпоряджатися собою: був в Освенцiмi такий пастор Кольбе, який в часi чергової “чистки” запропонував на розстрiл себе замiсть одного поляка, бо в того лишалося вдома двоє синiв, — есесi‑вець, хмикнувши, прийняв замiну, i той чоловiк вижив i повернувся до себе в Варшаву — щоб довiдатися: обидва його сини загинули пiд час бомбардування, от тобi й маєш! — ах, пасторе Кольбе, Ви вплуталися не в своє дiло, Ви схотiли стати автором — i порушили пра‑вила гри, бо той чоловiк таки мав загинути, i хтозна, може, аби не влiзли Ви, його хлопцi зосталися б жити, i я щиро потерпаю, так‑так, не смiйтеся — потерпаю за долю Браунiвських мiльйонiв — чи справдi вони принесуть кому‑небудь щасливiший жереб, а чи, крий Боже, який‑небудь Браунiвський стипендiат згорить живцем пiд час пожежi в хiмiчнiй лабораторiї, до якої дiстався на той кошт, а ще iнший, вивчившись в Iталiї на спiвака, по роках успiху й слави перерiже собi горлянку, коли стратить голос?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |