богошукачка

Значення

1. (Релігія) –

   Жінка, яка активно прагне духовного пізнання, шукає шляхи до Бога або вищої істини, часто через релігійні практики, молитву чи внутрішній самопізнання.

2. (Релігія) –

   Застаріла назва жіночої особи, яка належить до релігійно-філософської течії «богошукачів» (богошукачівства), що виникла на початку XX століття серед української інтелігенції та селянства і характеризувалася пошуками особистої, позацерковної віри, часто в поєднанні з ідеями морального самовдосконалення.

Правопис та відмінювання