богошукач

Значення

1. (Релігія) –

   Людина, яка прагне знайти Бога або духовну істину, перебуває в активних пошуках віри, релігійного досвіду або божественного відкриття; релігійний шукач.

2. (Релігія) –

   Представник релігійно-філософської течії в Російській імперії (переважно серед селян та міщан) кінця XIX — початку XX століття, що відкидав офіційну церкву та обрядовість і шукав власні шляхи до Бога, часто у формі сектантства.

Правопис та відмінювання