богомилка

[boɦomɪlkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Представниця релігійної секти богомилів, що виникла в Середньовіччі на Балканах і поширилася на деякі слов’янські землі, послідовниця дуалістичного вчення про боротьбу доброго (Божого) і злого (сатанинського) начал у світі.

  2. (Релігія) –

    Назва однієї з народних повістей апокрифічного характеру, пов’язаної з богомильськими ідеями або поширеної в середовищі богомилів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богомилка, р. богомилки, д. богомилці, з. богомилку, о. богомилкою, м. богомилці, к. богомилко

Більше записів