Значення
- (Релігія) –
Людина, яка відрізняється особливою побожністю, глибокою вірою в Бога та благочестивим життям; богобоязлива, набожна людина.
- (Релігія) –
(у християнській богословській термінології) Людина, яка через благодать та праведне життя досягла високого ступеня єднання з Богом, святості; часто стосується святих.
- (Філософія) –
(переносно, книжн.) Людина, наділена високими духовними та моральними якостями, чистотою помислів і благородством.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. боголюдина, р. боголюдини, д. боголюдині, з. боголюдину, о. боголюдиною, м. боголюдині, к. боголюдино