богатирство

[boɦɑtɪrstʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний стан, соціальний прошарок або діяльність лицарів-воїнів (богатирів) у Київській Русі та козацькій Україні, що передбачали військову службу, участь у походах та захист землі.

  2. (Література) –

    Сукупність морально-етичних якостей, властивих богатирю: мужність, сила духу, відвага, шляхетність, готовність до самопожертви заради високої мети.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — видатний, героїчний вчинок або поведінка, що викликає повагу та захоплення своєю сміливістю та величчю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богатирство, р. богатирства, д. богатирству, з. богатирство, о. богатирством, м. богатирстві, к. богатирство

Більше записів