бог-син

Значення

1. (Релігія) –

   У християнській теології (переважно в контексті Трійці) — друга іпостась єдиного Бога, Сино Божий, Ісус Христос, що народився від Бога Отця, воплотився від Діви Марії та приніс себе в жертву для спасіння людства.

2. (Релігія) –

   У міфології та релігієзнавстві — божественна істота, що є сином верховного бога або богині, часто володіє надприродними силами та бере участь у космогонічних чи культурних міфах (наприклад, Аполлон у давньогрецькій міфології як син Зевса).

Правопис та відмінювання