богомильство

1. Релігійно-філософська течія, що виникла в середньовічній Болгарії (X ст.) як різновид християнського дуалістичного вчення, спрямованого проти офіційної церковної ієрархії та соціальної нерівності; одна з форм середньовічної єресі.

2. Назва конкретної історичної релігійної громади або руху послідовників цього вчення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |