богоборець

1. Людина, яка заперечує існування Бога або бореться проти релігії, віри в Бога; атеїст, безбожник.

2. (у міфології, літературі) Той, хто вступає в боротьбу, суперництво з божеством (наприклад, біблійний Яків, античні титани або прометеївський тип героя).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |