бобівник

1. Рід рослин родини бобових, що включає невисокі дерева або кущі з трійчастими листками та жовтими квітками, зібраними в китиці; лабурнум, золотий дощ (Laburnum).

2. Застаріла назва для ділянки землі, засіяної бобами або місця, де ростуть боби.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |