бобчук

1. Прізвище українського походження, що походить від назви професії «бобчар» (майстер, що виготовляв боби — дерев’яні посудини) або від слова «біб» (квасоля).

2. Рідкісне прізвисько або назва, що може вказувати на людину, пов’язану з вирощуванням або торгівлею бобами (квасолею).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |