близнючок

1. Одна з двох або більше дітей, народжених однією матір’ю від одних пологів; дитина, що має брата або сестру-близнюка.

2. Про людину, яка дуже схожа на іншу зовнішністю, поведінкою або характером.

3. (у множині, зазвичай “близнючки”) Назва сузір’я та знака зодіаку Близнюки.

4. (переносно) Про один з двох однакових або дуже схожих предметів, явищ тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |